набиратися бліх

См. также в других словарях:

• набиратися — а/юся, а/єшся, недок., набра/тися, беру/ся, бере/шся, док. 1) тільки 3 ос. Збиратися, скупчуватися в якій небудь кількості. || безос. 2) тільки 3 ос. Досягати якої небудь кількості. 3) Знаходити в собі які небудь внутрішні сили, якості. 4) тільки …   Український тлумачний словник

• набиратися — [набиера/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а …   Орфоепічний словник української мови

• набиратися — I = набратися (лише 3 ос. одн. досягати якої н. кількости), бути (в майбутньому часі); набігати, набігти (зазв. про гроші, відсотки тощо) Пор. нагромадитися 1), нараховуватися II ▶ див …   Словник синонімів української мови

• набиратися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• набратися — I = набиратися 1) (чого дістати, одержати значною мірою щось небажане, неприємне), нахапатися Пор. нажити 2) 2) (випадково, поверхово засвоїти багато чого н. знань, думок тощо), нахапати(ся) II ▶ див. збиратися I, 1), з явитися I, 2) …   Словник синонімів української мови

• нагромадитися — 1) = нагромаджуватися (про кількість, запас чого н. поступово утворитися додаванням, збиранням), зібратися, збиратися, набратися, набиратися, назбиратися, накопичитися, накопичуватися, скластися, складатися, скупчитися, скупчуватися; призбиратися …   Словник синонімів української мови

• братися — беру/ся, бере/шся, недок. 1) Хапатися рукою. Братися за руки. 2) за що. Беручи якесь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу. 3) за що, до чого, рідко чого; також з інфін. Починати яку небудь справу, приступати до чого небудь. || перев. з… …   Український тлумачний словник

• вбиратися — I (убира/тися), а/юся, а/єшся, недок., ввібра/тися (увібра/тися) і вбра/тися (убра/тися), вберу/ся, вбере/шся, док. 1) Заходити, влазити, забиратися куди небудь. •• У си/лу вбира/тися а) ставати сильнішим, набиратися сили; б) ставати заможним. 2) …   Український тлумачний словник

• відмокати — а/є, недок., відмо/кнути, не, док. Набиратися вологи; розм якати …   Український тлумачний словник

• дух — ч. 1) род. у, тільки одн. Психічні здібності, свідомість, мислення. Досягнення людського духу. || У матеріалістичній філософії та психології – мислення, свідомість як особлива властивість високоорганізованої матерії, вищий продукт її. || В… …   Український тлумачний словник

• зачерпуватися — ується, недок., зачерпну/тися, не/ться, док. 1) Набиратися під час черпання (про щось рідке або сипке). 2) тільки недок. Пас. до зачерпувати …   Український тлумачний словник